Верше.

Ой, верше, мій верше,
Мій зелений верше,
Юж ми так не буде/2р
Як ми било перше.

А перше ми било,
Барз ми добже било,
У своєй мамічки/2р
Не ходити било.

Не ходити било,
Горами, лісами,
Не любити хлопця/2р
З чорними очами.

Бо ті чорні очі,
Сяють опівночі,
А мої за нима/2р
Здалися би з нима

Як я сено грабала зелене.

Як я сено грабала зелене/2р
Прийшло до м'я шалене/2р
Прийшло до м'я на кичеру шалене.
Прийшло до м'я шалене/2р
Прийшло до м'я на кичеру шалене.

Мало зуби, мало очі, мало хвіст/2р
Повідало же м'я зїсть/2р
Повідало ми на вушко же м'я зїсть.
Повідало же м'я зїсть/2р
Повідало ми на вушко же м'я зїсть.

Воно мене не з'їло, не з'їло/2р
Лем ня личко вкусило/2р
Лем ня личко вкусило, вкусило.
Лем ня личко вкусило/2р
Лем ня личко вкусило, вкусило.

А я стала терти розтерати/2р
А на личку нічого/2р
А на личку нічого не знати.
А на личку нічого/2р
А на личку нічого не знати.

Тиха вода, тиха вода...

Тиха вода, тиха вода, гей, лем на Бескиді
Давно, давно я не була з милим на бесіді.
Рада би я, рада би я ту водицю пити, |
Рада би я, рада би я з милим говорити. |(2)

Казав милий, казав милий, що мене попросить,
Як на горі, на високій пшеницю покосить.
Він покосив, він поносив - вже й осінь минає - |
Він ся женить, бере другу, а мене лишає. |(2)

"Сім раз би тя, мій миленький, в боці закололо,
Що так скоро твоє серце мене позабуло".
"Не забув я, не забув я, лем собі думаю, |
Чи з тобою, чи з другою говорити маю". |(2)

"Не рви, милий, не рви, милий, солодкі малини.
Ой не люби, ой не люби нараз дві дівчини".
Дві дівчини, дві дівчини - то велика зрада; |
Одна плаче, гірко плаче, дуга тому рада. |(2)

Ой журився мій миленький, як мене любити,
А тепер вже він ся журить, як мене лишити.
Ой у мене коло хати зелена отава. |
Не журися, мій миленький, я тя лишу сама. |(2)

Тиха вода, тиха вода, гей, лем на Бескиді...

Янчик.

Янчик, Янчик, чорні очка,
Підем разом до поточка,
До поточка синього –     |
Дам ті личка рум'яного.  |(2)

Янчик, Янчик, мальованчик,
Шо ти зробив нашій Ганці?
Вона мамі повідала,         |
Шо ся тяжко змарнувала.  |(2)

"Дівча, дівча, рушай собов,
Бо не піду в танець з тобов.
Як з тобою танцювати –       |
Ліпше з древком постояти." |(2)

Дівча собов порушало,
Зразу в танці полегшало,
Дівча собов порушало, |
Зразу в танці полегшало.  |(2)

Мама доню питалася,
Чом загата рухалася.
Доня мамі повідала,   |
То корова чіхралася.  |(2)

Янчик, Янчик, чорні очка,
Підем разом до поточка,
До поточка синього –     |
Дам ті личка рум'яного.  |(2)

Метаморфози.

Коли вмліває серце в муках
і сльози висохли на сіль,

Не зайкнути - велика штука,
затримати зубами біль (2).

Завчасно справитись з журбою,
сховати сум в належну мить.

Зробитись раптом не собою -
так, наче серце не болить (2).

Маленькі ці метаморфози,
освячені ціною літ,

Але коли хтось бачив сльози,
сміх бухкає, мов динаміт (2).

Кедь ми прийшла карта нароковаць.

Кедь ми прийшла карта нароковаць,
Став я свого неня дошиковать (просити, благать):
"Ой неню ж мій, неню, вчини мені волю |
Йди за мене служить на ту войну!" | (2)

Кедь ми прийшла карта нароковаць,
Став я музиченьків дошиковать:
"Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш, |
Най я си погулям у той прикрий час." | (2)

Стали музиченьки чардаш грати,
Стали ми ся сльози з очей ляти.
Ніхто не заплаче, ні отец, ні матка,    |
Лем за мнов заплачут три дівчатка.      |(2)

А перша заплаче, бо я її брат,
А друга заплаче, бо я її сват,
А третя заплаче, бо плакати мусит, |
Бо вона від мене перстень носит. | (2)

Кедь ми прийшла карта нароковаць,
Став я свого неня дошиковать (просити, благать):
"Ой неню ж мій, неню, вчини мені волю |
Йди за мене служить на ту войну!" | (2)

Пиємо, пиємо.

Пиємо, пиємо по два-три, по три дня, (2)
Що ж то за палєнка, же я од ньой п'яна? (2)

Штири фраєрочки, за что ся вибили? (2)
За тебе, Янічку, же ми тя любили. (2)

Дунаю, Дунаю, бистра вода в тобі, (2)
Не повіч, дівчатко, же я був при тобі. (2)

Моя мила шутри-тудри.

Моя мила шутри-тудри, вже я п'ю, (2)
Почкай, мила, хто ж тя пожалує, як я вмру? (2)

Як я буду на лавоньці лежати, (2),
То ж ти будеш, моя наймилейша, плакати. (2)

Ой, встань, милий-чорнобривий, встань, серце, (2)
Нап'ємося тої палівочки, як перше. (2)

Нап'ємося палівочки ще й меду, (2)
Більш я твоєй, твоєй фраєрочков не буду. (2)

Моя мила шутри-тудри, вже я п'ю, (2)
Почкай, мила, хто ж тя пожалує, як я вмру? (2)

Зродилися терки(Терки).

Зродилися терки за горами,
Підемо їх рвати з кошиками.
Будемо їх рвати, будемо таргати |
З конарами, з конарами. |(2)

Прийшов би я до вас, коби-м я смів,
Жеби ви ми дали, што би-м я хтів.
Тото дівча шварне, што ма очка чарне, |
То би-м я хтів, то би-м я хтів. |(2)

Прийшла би я до вас, коби-м сміла
Жеби ви ми дали, што би-м хтіла, -
Того чугаєчка, што ма біле личко, |
То би-м хтіла, то би-м хтіла. |(2)

Ой на горі пень дуплавий.

Ой на горі пень дуплавий,
А мій милий кучерявий,
Гой-я, гой!
Кучерики на нім скачуть
Гей-я, гой!
Кучерики на нім скачуть,
Чорні очка за ним плачуть
Гой-я, гой!

А мій милий не лінивий –
Купив собі гребінь гривий
Гой-я, гой!
Кучерики розчесати
Гей-я, гой!
Кучерики розчесати,
Щоб не ходив пелехатий
Гой-я, гой!

Добре тому коса косить,
Кому мила їсти носить
Гой-я, гой!
І мені би так косила
Гей-я, гой!
І мені би так косила,
Якби мені мила їсти
носила!

А я собі добре маю –
На горбочку хижу маю,
Гой-я, гой!
Маю хижу на горбочку
Гей-я, гой!
Маю хижу на горбочку –
Серед села фраєрочку
Гой-я, гой!

Шабелина.

Ой хмариться, туманиться,
Дрібні дощі йдуть.
Там молоді жовнярики
Мед-горілку п'ють.

П'ють горілку, ще й наливку,
Їдять ягідки,
Та ще й собі споглядають
На чужі жінки.

Чужа жінка як ягідка,
Як той маків цвіт,
А ти ж мені, шабелино,
Зав'язала світ.

Візьму я ж тебе, шабелино,
Та й за гострий край,
Пущу я ж тебе, шабелино,
В глибокий Дунай.

Плавай, плавай, шабелино,
Вчися плавати,
А я піду, молод жовняр,
Жінку шукати.

А як я ж собі, шабелино,
Жіночку знайду,
Тоді я ж тебе, шабелино,
До боку припну.

Я до леса.

Я до леса (3) не пiду,
Древко рубаць, древко рубаць, |
Гей, древко рубаць не буду. |(2)

Древко би мя (3) забило.
Што би моє шварне дiвча, |
Гей, што би оно робило? |(2)

Гори нашi, (3) Карпати,
Не змiняв би, не змiняв би, |
Гей, вас на жаднi дукати. |(2)

Гори нашi (3) бескиди,
Наказали пильнувати, |
Гей, нашi дiди-прадiди. |(2)

Бий, барабан.

Коли у путь, коли у путь,
Коли у путь сурма покличе,
Ти пригадай наш давній звичай –
Веселу пісню заспівай.

Приспів:
Бий барабан, бий барабан,
Бий барабан, лунайте труби!
Цілуй дівчину просто в губи
І келих повний наливай.

Султан завів собі гарем,
Жінок з півсотні має в нім.
І може кожну з них обнять –
Хотів би я султаном стать.
Та він нещасний чоловік:
Не п'є горілки цілий вік,
Бо не велить йому Коран.
Нехай же буде він султан.

Приспів.
У Римі Папі добре жить,
Вино, як воду, може пить,
Ще й грошей повна келія –
Хотів би бути Папа я.
Та він нещасний чоловік:
Не знав кохання цілий вік.
А я не можу жить один –
Нехай же буде Папа він.

Приспів.

А я наллю собі бокал,
Перехилю, щоб він не впав,
Ще й обійму дівочий стан –
Тепер я Папа і султан.

Приспів.

Заспіваймо пісню веселеньку.

Заспіваймо пісню веселеньку,
Про сусідку молоденьку,
Про сусідку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
- Ой, сусідко, сусідко, сусідко,
Позич мені решітко, решітко:
Я си муки потрясу, потрясу, |
Завтра вранці принесу, принесу. | (2)

Заспіваймо пісню веселеньку,
Про венгерку молоденьку,
Про венгерку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
- Ой, венгерко, венгерко, венгерко,
Позич мені люстерко, люстерко: Я си вуса підкручу, підкручу, |
Завтра вранці доручу, доручу. | (2)

Заспіваймо пісню веселеньку,
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Маю жінку молоду, молоду,
Не пущу ї по воду, по воду:
Могла би ся втопити, втопити, |
Мусів бися женити, женити. | (2)

Заспіваймо пісню веселеньку,
Про мандрівця молоденького,
Про мандрівця заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
- Ой, дівчино, не вір ми, не вір ми,
Бо я хлопець мандрівний, мандрівний,
Я мандрую тут і там, тут і там, |
Подобаюсь дівчатам, дівчатам. | (2)

Моя мила шудри-тудри.

Моя мила шудри-тудри, же я п'ю, (2)
Почкай, мила, то ж ти пожалкуєш, як я вмру (2)

Як я буду на лавоньці лежати, (2)
То ж ти будеш, моя наймилейша, плакати. (2)

"Ой стань, милий-чорнобривий, стань, серце, (2)
Нап'ємося тої горілочки як перше. (2)

Нап'ємося горілочки ще й меду. (2)
Юж я твоєй, твоєй фраєрочков не буду". (2)

Дай ми, мила, дай ми.

Дай ми мила, дай ми
Хоч сім раз до рана
Гей-гой червоного вина |
З білого пугара. | (2)

Дай ми мила, дай ми
Що-с ми обіцяла
Гей-гой, личка рум'яного |
Що ти мати дала. | (2)

Дай ми, мила, дай ми
Доки у ня стоїть
Гей-гой, коник вороненький |
У твоїй стодолі. | (2)

Дай ми, мила, дай ми
Хоч сім раз до ночі
Гей-гой, щоби наші діти |
Мали чорні очі. | (2)
Пугаречек заспав,
Пляшечка й'го збудить
Гей-гой, вставай, пугаречку, |
Идь помежи люди. | (2)

Дай ми мила, дай ми
Хоч сім раз до раня
Гей - гой червоного вина |
З білого погара. | (2)